Чому дешева пшениця не знижує ціну хліба

Хліб в Україні подорожчав більш ніж на 10% з початку 2026 року — і це попри те, що пшениця на внутрішньому ринку залишається рекордно дешевою. Пояснення цього парадоксу криється не в ціні зерна, а в тому, з чого насправді складається вартість буханки.

Що змінилось у структурі витрат. За оцінками галузевих експертів, частка борошна в собівартості хліба впала до приблизно 35% — тоді як раніше вона сягала близько 60%. Решту витрат сьогодні формують логістика (майже третина собівартості), електроенергія, паливо, заробітна плата та пакування.

Проста математика, яка все пояснює. Якщо борошно становить лише 35% ціни хліба, то навіть 10-відсоткове здешевлення борошна теоретично знижує кінцеву вартість буханки лише приблизно на 3,5%. А оскільки одночасно дорожчають логістика, електрика й пальне, цей ефект просто розчиняється — або й повністю перекривається зростанням інших статей витрат.

Хто це підтверджує. Про цю логіку говорять представники одразу кількох профільних об’єднань — Павло Коваль з Української аграрної конфедерації, Родіон Рибчинський із Спілки борошномелів України та Юрій Дюченко із Всеукраїнської асоціації пекарів. Усі вони сходяться на тому, що пряма залежність «дешевша пшениця = дешевший хліб» у нинішніх умовах не працює.

Коли чекати переходу на новий врожай. Переробники очікують повністю перейти на борошно з врожаю 2026 року не раніше листопада. Але навіть після завершення цього переходу учасники ринку не прогнозують помітного зниження цін на хліб — надто малою є вага сировини в загальній структурі витрат.

Що буде далі. За різними сценаріями, до середини 2027 року хліб може подорожчати ще на 8-20%. Це означає, що споживачам варто орієнтуватися не на ціни на зерно в новинах, а на динаміку тарифів на електроенергію, вартість пального та логістичні витрати — саме вони сьогодні визначають, скільки коштуватиме буханка в магазині.