Українські агрокомпанії залишають кукурудзу зимувати в полі через високі витрати на сушіння та логістику
Дивіться також
Дедалі більше українських агрокомпаній розглядають варіант залишити частину кукурудзи в полі до весни 2027 року. Причина проста: за нинішніх цін збирання вологого зерна та його сушіння стають надто дорогими.
Хто залишає кукурудзу в полі. Агрохолдинг TG Agro, який працює в Київській та Житомирській областях, планує залишити на зиму близько 80% посівів кукурудзи. Компанія АТК розраховує не збирати приблизно 70% площ. Господарство «Перемога» на Черкащині розглядає перенесення збирання близько 30% площ на весну.
Сушіння дорожче за зерно. Зниження вологості з 17–18% до 14,5% коштує приблизно 500 грн за тонну. За словами співвласника АТК Юрія Дроб’язка, збирання зерна з вологістю 26–28% і подальше сушіння за нинішніх цін можуть коштувати дорожче, ніж саме зерно. Відтермінування збирання дає змогу зменшити ці витрати, адже кукурудза природно втрачає вологу в полі.
Різна вологість по регіонах. На півдні середня вологість кукурудзи становить 14,7%, і АТК там уже завершила збирання. На Житомирщині ж зерно містить 32–34% вологи, тож витрати на досушування там найвищі.
Логістика та ринок. До високих витрат на сушіння додаються низькі закупівельні ціни, нестабільна робота експортних каналів, дорога альтернативна логістика, затримки з відвантаженням минулорічного врожаю та нестача вільних місць в елеваторах. У таких умовах швидке збирання втрачає економічний сенс.
Не всі йдуть цим шляхом. «Західний Буг» планує завершити збирання до середини листопада або на початку грудня, щоб не допустити погіршення якості. HarvEast має досвід зимівлі зерна в полі, проте цього року прагне зібрати врожай до весни: компанія враховує ризики втрат і затримку підготовки ґрунту до наступного сезону. Зберігати зерно вона планує в елеваторах і полімерних рукавах.
Ризики зимівлі. Залишена в полі кукурудза може вилягати, а качани — пошкоджуватися. Особливо вразливі стебла, ослаблені посухою, а також посіви, уражені шкідниками та фузаріозом, який призводить до накопичення мікотоксинів. Після зимівлі зерно може втратити експортну якість і підійти переважно для промислової переробки. Тому рішення залежить від стану конкретного поля та стійкості гібридів.
Низька врожайність. Ситуацію ускладнює літня посуха: у господарстві «Перемога» врожайність знизилася до 4 т/га замість очікуваних 8–10 т/га.

