Україна повністю вичерпала квоту на безмитний експорт пшениці до ЄС

Українські аграрії зіткнулися цього сезону з несподіваним обмеженням — не браком покупців, а вичерпанням дозволених обсягів. Річну квоту на безмитний експорт пшениці до Європейського Союзу Україна повністю використала вже станом на 1 червня 2026 року.

Що сталося. За даними Української аграрної бізнес-асоціації (УКАБ), річна квота на пшеницю в рамках поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA) з ЄС закрилась ще на початку літа — задовго до завершення маркетингового року. Разом із пшеницею настільки ж швидко були вичерпані й квартальні квоти на м’ясо птиці та яйця, що засвідчує загальну тенденцію.

Як влаштована система квот. У межах DCFTA квоти на українську агропродукцію розподіляються двома способами: через ліцензування (квартальне, піврічне або річне) або за принципом «хто перший подав заявку — той і отримав». Швидке вичерпання квоти на пшеницю саме через другий механізм означає, що європейські імпортери поспішали законтрактувати українське зерно, поки воно ще підпадає під пільговий безмитний режим.

Що це означає для експортерів. З одного боку, стрімке вичерпання квоти — сигнал сильного попиту на українську пшеницю в ЄС. З іншого — після вичерпання квоти подальші поставки до Євросоюзу оподатковуються за стандартними (не пільговими) митними ставками, що суттєво знижує цінову конкурентоспроможність українського зерна порівняно з постачальниками, які досі мають доступ до пільгових умов. Аналітики вже звертають увагу, що це може підштовхнути частину експортерів шукати альтернативні напрямки збуту — Північну Африку, Близький Схід, Азію — де немає подібних квотних обмежень.

Контекст. Ситуацію ускладнює і те, що три країни ЄС продовжують діяти в односторонньому порядку, обмежуючи імпорт окремих категорій української агропродукції поза загальноєвропейськими домовленостями. У поєднанні з вичерпаною квотою це створює додатковий тиск на логістику та маршрути збуту в другій половині маркетингового року.

Що далі. Наступний перегляд квот і можлива домовленість про їх розширення — головне, за чим варто стежити учасникам ринку до кінця року. Від цього залежить, чи збереже українська пшениця свою частку на найбільш платоспроможному для неї ринку збуту, чи буде змушена переорієнтовуватись на напрямки з нижчою маржею.